Знайдений знищений за часів СРСР цвинтар українських героїв: тут поховали тисячі людей

e2e448a59ba23a5018a77799831c8c43

У Вінниці виявили українське військове кладовище 1919 року Української Галицької Армії та Дієвої Армії УНР, яке було знищено радянською владою.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці Командування Повітряних Сил ЗСУ.

На території колишнього військового шпиталю на вул. Стрілецькій,  знайшли найбільше кладовище воїнів Галицької армії 1919-1920 років. Дослідники припускають, що це може бути місцем  масового захоронення військових, які померли від тифу. Наразі розкопки проводять представники меморіально-пошукового центру «Доля» Львівської обласної ради. Вони уже виявили рештки 20 військових.

У травні цього року виконком міської ради схвалив рішення, яке зобов’язує організацію, що здійснює будівництво по вул. Стрілецькій,23, провести шурфування ґрунту та, у разі необхідності, виконати пошуково-ексгумаційні роботи. Земельна ділянка, де передбачалась забудова, належить Міністерству оборони України.  Наразі тут проводять шурфування. Уже віднайшли як братські могили, так і індивідуальні захоронення.

«Локалізовані військові поховання існували у Вінниці на Замості, Старому місті.   Цей військовий цвинтар на мапі нанесений прямокутником. Він став найбільш затребуваний восени-взимку 1919-1920 року. Тоді епідемія тифу викосила українське військо і зробила його недієздатним. Ми маємо приблизні цифри – це майже  9000 хворих на тиф, 90% з них загинули. Ймовірно, ця ділянка стала основним місцем масового захоронення жертв епідемії, адже військовий шпиталь, що розміщувався у стінах військових казарм, був найбільшим у Вінниці. На початку 1920 р. тут було облаштовано біля 1000 ліжок для лікування хірургічних, соматичних та інфекційних хвороб. На кладовищі поблизу хоронили вояків Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були, як індивідуальними, так і масовими. Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов’язуючи їх з Другою світовою війною», — розповідає директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Під час епідемії тифу там були поховані до 9 тисяч воїнів. Експерти припускають, що це найбільше кладовище галицької армії. Наприклад, у Львові поховано 728 воїнів УГА.

«Це — унікальна експедиція. Вже під час першого шурфування грунту ми виявили могили. А за три дні роботи наткнулися на десятки поховань. Це і труни, в яких, ймовірно, ховали старшин і офіцерів, і масові братські могили, припускаємо, що в них поховані пересічні стрільці «, — розповів Святослав Шеремета, директор Меморіально-пошукового центру «Доля».

4b8337e419b979e353cae7fa19314aae

Центр історії Вінниці з 2017 року збирав матеріали та свідчення про ці поховання, проводив перемовини зі спеціалістами Львівського Меморіально-пошукового центру «Доля» щодо проведення археологічних пошукових робіт на території колишнього цвинтаря. Саме фахівці цього центру мають досвід виявлення, ексгумації, ідентифікації і перепоховання останків масових захоронень.  Їх і залучили до проведення робіт.

Фахівці кажуть, що досліджують територію кладовища з похованнями 100-річної давнини. Варто зазначити, що в радянські часи тут були побудовані господарські споруди, зокрема свинарники. Про що свідчать залишки зруйнованих споруд та шар будівельного сміття з ґрунтом, яке розкопали дослідники. Станом на сьогодні фахівцями Меморіально-пошукового центру «Доля» віднайдено більше двадцяти похованих воїнів.

Він додав, що ймовірно, братські могили копали, коли сил, часу і ресурсів вже не вистачало. Більшість воїнів УГА померли під час епідемії плямистого тифу.

b62574a76fb32774bc7241515b60f76f

9f164ff0c43172be9968f009c5d4e8b8

«Ми розпочали свою роботу у вівторок і фактично перший закладений шурф виявив поховання. Я хотів би подякувати дослідникам, які провели велику роботу, – це Олександр Федоришен, Євген Совінський – головний архітектор Вінниці. Вони зібрали багато свідчень і фактично наклали на карту місце знаходження кладовища. Наші дослідження майже один в один співпали з місцем, які виявляються під час дослідження. Станом на сьогодні уже закладено понад 20 шурфів і виявлено декілька десятків поховань воїнів. Є поховання одиночні і братські могили.  Тільки невелика частина є на території цього кладовища, воно заходить далі на дорогу і відповідно до архівних даних основна його частина знаходиться на території 45 заводу. Першим етапом нашого дослідження буде встановлення меж кладовища на  території військової частини, наступний етап – це дослідження на території 45 заводу. Але ми розуміємо, що наступний етап навряд чи буде в цьому році, адже потрібно узгодити ряд формальностей з заводом. Є версія встановлення меморіального комплексу саме тут, але все буде залежати від того скільки ми найдемо поховань. Дане кладовище, за архівними  даними, є найбільший кладовищам Галицької армії яке існує в Україні.  Хочу подякувати Вінницькій міській раді, військовим та усім причетним за те, що ця експедиція стала можливою, і проводяться дослідження», — каже директор Меморіально-пошукового центру Доля» Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен зазначає, що не менш важливо встановити імена похованих вояків. У подальшому тут планується створити меморіальний простір.