Вінничанин Анатолій купив паспорт Вануату, живе в Португалії, економить на податках: як він став громадянином світу

140275723_1526584614199442_8312876702999964963_n

Іноді переїзд у чужу країну здається нездійсненною мрією, чимось далеким і неможливим.

Однак вінничанин Анатолій Летаєв довів зворотне: можна не тільки переїхати жити туди, де подобається, а й успішно керувати бізнесом з будь-якого куточка світу, маючи при цьому кілька громадянств і користуючись усіма їхніми привілеями.

– Темою свободи я перейнявся ще 15 років тому. У 2004 році навіть вступив в Міжнародну організацію по захисту прав людини при ООН. У 2011 році я став адвокатом. У компанії Juscutum за часів Януковича ми першими на ринку придумали, як захистити бізнес від незаконних дій влади. Вчили бізнесменів, як поводитися під час обшуків, допитів і протистояти наїздам правоохоронців, — каже Анатолій.

140774038_1044088909415320_4419904010217214356_n

— Тоді мені й прийшла в голову ідея отримати посвідку на проживання в Європі, щоб був свій «план Б». Я робив свій перший «вид на жительство» в Литві: оформив статус, відкривши бізнес у цій країні. Пізніше до мене з такою ж проблемою звернулися друзі. Я допоміг і їм. А в 2012 році заснував компанію Migronis і переключився на інвестиційні програми громадянства і постійного місця проживання.

А далі було зіткнення з системою, і мені довелося покинути країну в 2016 році. Полетів разом з дружиною в США. Я жив у Маямі три роки. Вважаю, що це одне з кращих міст в світі для життя, навіть зняв про це ролик. В Америці мені подобалося все, крім податків. Мій бізнес хоч і перебував за межами цієї країни, податки потрібно було платити в Америці — аж до 40%. Сенс в такий «абонплаті» за життя в США є, але тільки якщо ти ведеш бізнес всередині країни.

140510984_416867396432955_4892284234843921374_n

Поки я шукав місце, яке влаштувало б по податках, стилю життя та іншими критеріями, підвернувся варіант пожити в Бразилії. Ми переїхали на мальовничий острів Флоріанополіс, найбезпечніше місце в країні. Тут мене влаштовував стиль життя, але я розумів, що Бразилія — це теж тимчасово. Мені не підійшла ментальність, бізнес-середовище і незручні перельоти в Європу.

Наступну країну вибирали серед теплих. Португалія виявилася ідеальною за всіма пунктами мого чек-листа. Тут близький мені менталітет, теплий клімат, океан, безпека, прямі рейси по всьому світу, ідеальні умови для спорту, податкова система. У Португалії діє зручний податковий режим — 0% на доходи за межами країни на 10 років. Якщо ти заплатив податки в іншій країні, то в Португалії не платиш їх протягом 10 років.

Анатолій зізнається — багато людей до цих пір вважають покупку другого паспорта чимось екзотичним, хоча в світі вже більше 25 державних програм громадянства і постійного місця проживання за інвестиції.

– Найдешевший паспорт — $ 100 тис. За ці гроші можна купити паспорт Сент-Люсії на Карибах. Єдина країна, де його можна отримати не тільки через пожертвування або покупку нерухомості, але і через інвестиції в держоблігації. Найдорожчий — Кіпр, де потрібно купити нерухомість на € 2 млн і подарувати країні 150 тис. Найпо­пу­лярніші програми громадянства — Гренада, Сент-Люсія і Вануату. Наприклад, я купив собі паспорт Вануату. Зараз він обійдеться в $ 130 тис. Вануату не оподатковує податком дохід, спадок, багатство і не примушує служити в армії.

До речі, я вже писав на своїй сторінці в Facebook, що Україна теж може залучити прозорі інвестиції, якщо визнає подвійне громадянство і запровадить такий же механізм. Наприклад, український паспорт може також стати інструментом, щоб отримати візу Е2 в США, недоступну громадянам Китаю і Індії. Зараз E2 — єдиний зручний спосіб бізнес-імміграції в Америку.

Україна за 5 років змогла б продавати до 7 тис. паспортів, які коштували б, наприклад, 80 тисяч доларів для людини і близько $ 120 тис. для сім’ї з чотирьох. Навіть у сусідній Молдові вже є така програма, а в минулому році її запустила Чорногорія.