У Вінниці переселенці вимагали виділити для них землю під багатоквартирний будинок. 

piket

3 травня 10 ранку під стіни міської ради Вінниці сходяться учасники мирної акції «Житло переселенцям: коли будуть зрушення?». За їх словами, зібратися тут їх вимусило ігнорування владою ряду базових людських прав переселенської громади. 20 квітня провели збори де були присутні понад 450 представників переселенської громади Вінниччини. Прийняли рішення про адвокатування прав переселенців на житло через проведення масової акції.

 

Початок пікету затримується. На лавочку сідає перепочити 79-річна Лідія Підкопаєва. Чотири роки тому вона із дочкою до Вінниці переїхала з Луганська.

«Ми прийшли на рахунок квартир. Може, дадуть. Кімнату у комуналці, чи в гуртожитку. Про те, що буде ця акція дізналися по телефону. Дочці дзвонили. З нею знімаємо квартиру у мікрорайоні Корея. Скільки платимо за оренду, не знаю. Я до грошей не торкаюся. Я інвалід, отримаю інвалідські. Отримую пенсію. А дочка нічого. Вона 1961 року народження. На пенсію ще не вийшла. Роботи немає. Мені дають ще переселенські 1200 гривень», — розповідає Вінниця.info пенсіонерка.

Далі Лідія Іларіонівна згадує про останні дні у Луганську.

 

«Виїжджати зібралась з дочкою та її сином. Моїм онуком. Так у домі дочки, його накрило снарядом. Загинув. У моїй квартирі тепер живе онук від дочки, яка напередодні померла. До себе мене не кличе, і не пустить…», — зітхає.

Поруч ще одна пенсіонерка, яка не представилася, зауважує, що у центрі Донецька у неї є квартира.

«Я мрію повернутися додому. І у мене є пропускний документ, який дозволяє заїжджати на ту територію», — зауважує.

За 20 хвилин офіційно розпочинають пікет. Дістають транспаранти з надписами: «Переселенці – це живі люди, а не статистика», «Украина – общий дом, почему я стал бомжом?». Вимагають, щоб до них спустився мер.

 

«Мер, выходи! Мер, выходи», — лунає з натовпу. Після годинного зібрання заходять у хол міськради. Там розгортають каримати.

«Будемо спати тут, якщо нам не можуть знайти місце», — пояснюють. Створюють ініціативну групу та вирушають до заступника міського голови Галини Якубович, яка профільно займається питаннями соціального захисту.

«Минулого четверга ми зустрічалися з вашим представником саме по питаннях, які ви сьогодні піднімаєте. Зауважу, повноважень у міської ради, щодо придбання житла переселенцям, немає. У міській раді на черзі знаходяться близько 3000 осіб інших соціальних категорій, які теж очікують житло. Тому ми розробили механізм «Соціальне житло», для всіх однаковий. Як для вінничан, так і для внутрішніх переселенців. Для всіх, хто хоче купувати житло у місті. Ми від ваших представників вивчали різні пропозиції. Де пропонувала громадська організація перші 30% надавати з бюджету. Але нас не зрозуміють вінничани. І таке протистояння робити в місті, ми не могли», — починає Якубович, її перебивають з уточненням, що внутрішні переселенці, які нині живуть у Вінниці, також вінничани.

Далі триває 20-хвилинна розмова.

«Ми створили кооператив під будівництво багатоквартирного будинку. У нас є інвестор. Немає землі, де його можна зводити. Дайте нам землю», — кажуть переселенці.

«Невже вам колись сказали, що земельну ділянку вам не дадуть?», — дивується заступниця мера.

«Коли? Вже пройшло чотири роки. Нам що, ще 10 років чекати? Дайте точну дату, коли буде земля!», — обурюються переселенці.

Зібрання розходиться після рішення, що від мерії напишуть гарантійний лист, який вже писали неодноразово.

За даними міської ради Вінниці, у місті мешкають 4438 родини вимушених переселенців. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, втому числі на оплату житлово-комунальних послуг» , у 2016-2017 роках склала 41,к млн грн. Станом на 01.04.2018 ця сума склала 4,8 млн. грн.

Допомога розраховується на кожного внутрішнього переселенця:

Для осіб, які отримують пенсію, та дітей – 1000 гривень на одного;

Для осіб з інваліднісю І групи та дітей з інваліднісю – 130% прожиткового мінімумудля осіб, які втратили працездатність;

Для осіб з інваліднісю ІІ та ІІІ груп – 115% прожитового мінімуму;

Для працездатних осіб – 442 гривні на одну особу.

За два попередні роки чотири особи з числа внутрішньо переміщених взяли участь у Програмі «Муніципальне житло».

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована