У Вінниці експонується ікона князя Володимира, яку майже не показують відвідувачам

ikona

З 23-го до 31 липня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї проходить виставка однієї ікони Святого рівноапостольного князя Володимира. Особливість її у місцевому походження. На думку фахівців, автором ікони є місцевий іконописець, а створювалася вона до 900-річчя Хрещення Русі.

Захід організовано до 1031-ої річниці Хрещення. Як розповідають працівники музею, до фондів закладу ікону передано у 1973 році церковним старостою Миколою Мефодійовичем Цільченко з церкви Святого Іоанна Богослова у тодішньому с. Малі Хутори (нині у межах Вінниці).

Цей храм вважається особливим для митців та краєзнавців. Його побудовано у 1783-му, сучасники вважають, що це приклад дерев’яної сакральної архітектури доби українського бароко ХVІІ–ХVІІІ ст., а саме так званого «козацького» бароко – народної гілки стилю.

Історик українського мистецтва В. Січинський (США) визначив у дерев’яній архітектурі саме «подільський тип» церкви. Особливої пропорційності і закінченої цілісності досягають тризрубні і трибанні церкви. Як приклад храм на Малих Хуторах.

У 1896-му місцеву дерев’яну церкву було відремонтовано, замінено іконостас, зроблений у стилі народного малярства на академічний сакральний живопис. В ХІХ ст. загальною тенденцією була заміна іконостасів при зручній нагоді та появі коштів.

У той же час ікони замовляли в численних іконописних майстернях, що вміли задовольнити нові смаки, звертались і до петербурзьких художників. Ймовірно, тоді, при широкому святкуванню 900-річчя Хрещення, написано й ікону Святого князя Володимира, яка нині експонується у музеї.

Знавці теології запевняють, що достовірних документів щодо канонізації Володимира Великого немає, згадки про нього як святого існують з XІV ст. У 1635 р. у руїнах Десятинної церкви Київський митрополит Петро Могила знайшов мощі князя Володимира. Тоді частину решток було передано московському царю, а главу князя – в Успенську церкву Києво-Печерської Лаври.

Полвертаємося до вінницького раритету. В іконописі князя Володимира зображують сивобородим чоловіком (він прожив близько 55 років, а хрестив Русь у 25/28 років), у князівських шатах і вінці, зазвичай з хрестом в руці. Це традиція.

Залишилося мало зображень князя. Відома монета часів правління Володимира з його досить схематичним погруддям на аверсі. Серед розписів собору Святого Володимира в Києві (1862–1882) вражають величні композиції «Хрещення Володимира» (1890) і «Хрещення Руси» (1896).

Ікона зі збірки Вінницького обласного краєзнавчого музею написана в академічному стилі відповідно прийнятій іконографії. Правою рукою князь здіймає православний хрест, а в лівій руці тримає сувій з молитвою про укріплення у вірі новонавернених людей, на темному тлі виділено частину архітектурної колони, як символу храмового будівництва, започаткованого Володимиром Великим.

Нагадаємо, що пам’ять святого вшановують 28 липня (за новим стилем), а з 2008 року за Указом Президента України державне свято Хрещення України – Руси відзначають саме в день Святого рівноапостольного князя Володимира.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована