На Вінниччині стрімко зростає кількість шакалів

41

Лише за три року після першої появи шакалів, цього хижака вважають доволі розповсюджених на Вінниччині. У 2020 році місцеві мисливці вполювали 10 цих тварин, з них 7 – на території Крижопільського лісгопу.

Як зазначають у пресслужбі Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, глобальне потепління, малосніжна зима – незмінні версії причин, чому південний чужак стає потрохи тутешнім у подільських лісах.

Справжньою сенсацією і мало не фантастикою у 2018 році був добутий у мисливських угіддях Вінниччини незвичний «вовк», який виявився шакалом. Це був перший випадок появи шакала у лісах Центральної України на пам’яті сучасних мисливствознавців Вінниччини. І як виявилося – далеко не останній. Адже третій рік поспіль мисливці регулярно натрапляють на цього азійського хижака. І це вже не схоже на випадковість, а швидше на тенденцію. Упродовж 2020 року на Вінниччині добули аж 10 шакалів! І це чимало, якщо порівнювати з кількістю добутих за рік аборигених хижаків вовків — 15 голів.

content_42

Тож шакал впевнено розширює свій ареал проживання на Вінниччині. Вперше в нас його зафіксували два роки тому на території Могилів-Подільського лісгоспу. У 2019 році було кілька випадків добування шакала на території Тульчиннсько ЛМГ. У цьому році – аж 10 голів: вперше добули шакала у Бершадському, Чечельницькому лісгоспах (по одному звірові), знову одного шакала відстріляли в Тульчинському ЛМГ. Але рекордсменом за кількістю добутих хижаків є ДП «Крижопільський лісгосп». Упродовж року тут натрапили аж на сімох звірів! І що цікаво, усі – в межах одного Тростянецького лісництва!

Спочатку добули трьох особин шакала (самку і два самці) взимку – в урочищі Сестрилів, що знаходиться неподалік смт Верхівка та Тростянець під час облавного полювання за участю єгерської служби, державної лісової охорони та мисливців. На інших натрапляли протягом року в різний час, але приблизно у тій же місцевості.

На запитання, у чому ж феномен такого активного заселення лісів Тростянеччини екзотичним звіром, мисливствознавець Тростянецького лісництва Валерій Діденко висуває версію, що швидше всього, це все були члени одного сімейства, одного виводку.

— Під час полювання з метою регулювання чисельності шкідливих хижаків, що здійснюємо постійно згідно із дозволами, мисливці натрапляли на шакалів у заростях очерету, природному сховку шакала. Взагалі-то спочатку думали, що це бродячі собаки. Але зовнішні ознаки шакала звичайного дуже характерні, — розповідає Валерій Діденко.

Чи завдає шкоди місцевій фауні нашестя чужоземного звіра, який відрізняється хорошим апетитом, відповісти важко на сьогодні, вважає Діденко. Кількість качки в угіддях, на перший погляд, залишилася незмінною. А от фазанів, яких кілька років тому лісівники розвели і випустили у лісові угіддя, ніби поменшало. Але напевне можна буде робити висновки після зимового обліку диких тварин, що проведуть на початку наступного року.

content_43

Нагадаємо, що мисливствознавці Вінницького ОУЛМГ вважають, що незвичний для нашого регіону хижак оселився на Вінниччині через зміну клімату, потепління, малосніжну і теплу зиму. До нас він мігрує з півдня України дельтами річок Південний Буг і Дністер.

— Шакали добираються до нашої області з півдня по цих річках, переховуються у заростях очеретів, у плавнях, прибережній смузі річок. Це характерні для їхнього виду біотопи. Цих хижаків зараз не стримують кліматичні бар’єри, наші зими стали малосніжними, м’якшими, а шакали не адаптовані до глибокого снігу, у них короткі лапи. Тому й, можливо, вони сюди мігрують у пошуках поживи. Це вперше за практику моєї роботи ми зафіксували шакалів на Вінниччині, — розповідає завідувач сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ В.А. Мельник.

Цей хижак всеїдний. Споживає фрукти, комах, плазунів, птахів та їхні яйця, гризунів, зайців, малих копитних, а ще не гребує падаллю, нападає на ослаблених крупніших хижаків.

Фахівці запевняють, що для людини шакали не становлять загрози. А ось для дрібних звірів, пташок – це сильний природний ворог, особливо велику шкоду він завдає майбутньому потомству птахів, виїдаючи цілі кладки яєць крижня, фазана та інших пернатих.