«МОЛОДЬ СПРИЙМАЄ ВІРШІ СТУСА ЯК ЖИТТЄВЕ КРЕДО» – У ВІННИЦІ ЗГАДАЛИ ЗАГИБЛОГО ПОЕТА

stus

У цей день рівно 32 роки тому в таборі у селі Кучино Чусовського району Пермської області (Росія) помер український поет і правозахисник Василь Стус.

З 1989 року на Вінниччині проводять Стусівські читання у день його народження (6 січня) та в день смерті (4 вересня). Сьогодні, як повідомляє кореспондент Vlasno.info, у вестибюлі головного корпусу Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Тімірязєва вірші Стуса лунали у виконанні студентів кількох вінницьких вишів: Донецького національного та Вінницького національного технічного університетів, Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича, Вінницького державного педагогічного університету.

– Ми зібрали молодих поетів, студентів, тих, хто знав його творчість, або самого Стуса особисто, – розповідає директорка бібліотеки Наталія Морозова. – Зазвичай покладаємо квіти до пам’ятника Василеві Стусу, що біля книжки» і там же проводимо читання, а сьогодні, через те, що була злива, провели читання у бібліотеці. Читали його вірші та твори, присвячені йому. Молодь, на мою думку читає Стуса краще ніж дорослі. Дорослі, знаючи його історію та будучи його сучасником, сприймають твори драматично і по-філософськи, молодь же читає вірші Стуса більш оптимістично, піднесено і сприймає їх як кредо по життю.

На читаннях виступили члени Національної спілки письменників — Валентина Сторожук, Петро Гордійчук, Леонід Куций, Ніна Урсані, Лариса Сичко та заступник голови Вінницької облради Михайло Кременюк. Загалом на захід прийшло більше півсотні людей.

Довідка: Кримінальна справа відносно Стуса була порушена 13 травня 1980 року, через два дні його взяли під варту.

Поета звинуватили у виготовленні, зберіганні й розповсюдженні «з метою підриву та ослаблення радянської влади ворожої літератури, що порочить радянський державний і суспільний лад», чим, за версією обвинувачення скоїв злочин, передбачений ст. 62 ч. 2 КК УРСР.

24 вересня у справу в якості адвоката, наданого державою, вступив нинішній переговорник Мінського процесу Віктор Медведчук. Клопотань про ознайомлення з кримінальною справою він не подавав, натомість зустрівся із підзахисним. Після зустрічі Стус відмовлявся від захисника, однак, той все одно супроводжував справу. На суді, згідно з історичними джерелами, Медведчук визнав провину Стуса замість нього самого та зауважив, що його злочини заслуговують на покарання, але його слід пом’якшити. Це був прецедент в світовій історії адвокатури, адже навіть тоталітарні режими передбачали бодай формальний захист підозрюваних адвокатом. Після промови адвоката в засіданні оголосили перерву, а вже 2 жовтня 1980 року суд розпочався із зачитування вироку, не надавши підсудному «останнього слова».

Останнє побачення з рідними Стус мав навесні 1981-го, а потім перебував у камері без права побачень. За передачу на волю збірки віршів отримав рік перебування у одиночній камері. Помер Василь Стус у ніч на 4 вересня 1985-го, офіційна причина смерті — зупинка серця. Через п’ять років був реабілітований посмертно.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована