Мешканці Тульчина – про OPERAFEST-2018 й те, як змінюється їхнє місто

operafest

З 8 по 10 червня у Тульчині проходить ІІ міжнародний open air фестиваль OPERAFEST TULCHYN – 2018. До якого місцеві жителі насправді серйозно готувались, щоправда, одні заздалегідь, а дехто – за чотири дні.
«А чого за чотири? Та ось цю доріжку, що перед палацом Потоцьких, вистелили за кілька днів до відкриття фестивалю. Клумби, видно, коло неї не встигли облаштувати, не було уже часу», — говорить місцева жителька Ольга.
Сама вона захоплюється лавками, які зробили у вигляді фортепіано, в яких сидіння – то клавіші, а спинка – нотний стан з музичним ключем.
«Дуже шикарна ідея. Одразу Миколу Леонтовича згадуєш, його «Щедрик», який співають по усьому світі. І – відкриття «Леонтович Арт-кварталу» гарне було».

 

 

Це біля місцевого будинку культури облаштували клумбу, всередині якої арт-об’єкт: музичний ключ з дзвіночками, де тричі на день звучатиме славнозвісний «Щедрик» Миколи Леонтовича. Навколо, на стінах будівель, — нові мурал арт-об’єкти. Щороку їх стає більше.

Справді, перше, що кидається у очі, коли заїжджаєш у Тульчин – це лавки, нові зелені насадження, клумби, місця для очікування транспорту і мала архітектурна форма — рояль. Останні напередодні фестивалю «обкатав» сам міністр культури України Євген Нищук.

 

Чого цього разу приїхало так багато чиновників, та ще й заздалегідь, місцева баба Катя не знає. Тим паче не чула про конференцію «Культура та креативні індустрії, як основа розумної стратегії розвитку малої території», яка розпочалась перед фестивалем. На ній очільники міст з усієї України і закордонні гості як раз обговорювали, яким чином через культурну призму малих міст втілювати великі проекти їх розвитку. Приклад – OPERAFEST у Тульчині.

«Чогось вони собі там збираються, а ми з дочкою прийшли послухати, як співають, — говорить Катерина. – Не скажу, що я усе розумію, що там за слова, але цікаво і гарно. Комусь подобається, а комусь – ні. Я так скажу, не подобається тому, хто взагалі нічого не робить».
Пенсіонери, до речі, цікавились у Прем’єр міністра України Володимира Гройсмана, який на свято завітав з дружиною, лише ось чим: чому низькі пенсії і зростає ціна на газ.

Дівчата Влада і Маша приїхали на фестиваль рейсовим автобусом з Кирнасівки. До слова, назад знайомий їх забере машиною. Їм подобається усе. Навіть більше, бо ж не щотижня відбувається таке масштабне свято.

«Тут якщо зробити усе так, як треба, то було б «покруче Умані», — говорить ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Олег Вишневський, який знімає панорамне фото фестивалю. — Тут же були і Міцкевич, Леонтович, Суворов, «декабристи», Пушкін, «Южное общество». Просто не всі знають історію. А підземних ходів скільки! Лише треба все реконструювати так, як треба. До цього фестивалю тут люди так наробились за мінімальну зарплату: висаджували клумби зранку до вечора, електрики за тиждень підключили частину ліхтарів по вулиці перед палацом. Минулого року щось починали робити, а цього уже: гляньте на вулицю від «АТБ» до ветеринарного технікуму – красота».

З його слів, перше, що потрібно місту, – це готелі, бо у місті один державний, у занедбаному стані, і кілька приватних. Друге – це місця, де можна поїсти, зараз їх теж не так багато, і цікаві туристичні маршрути.
«Було б непогано, якби програма фестивалю була трохи різноманітнішою: опера, оперета, театр, естрада, бо тут же, бачите, усі приходять, і з дітьми, і без. Комусь воно подобається, а комусь – ні, бо одні сидять слухають, а інші ходять. От якби цікавих об’єктів було більше, щоб пофотографуватись, навіть довести до ладу центральну клумбу перед палацом», — пояснює він.

За словами пана Олега, було б шикарно, якби хоч одну з будівель комплексу палацу Потоцьких реально реконструювали, але не для галочки, а «допутя», щоб не соромно було ні полякам, ні німцям показати…

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована