Кінець епохи: як Вінниця живе без кондукторів

_116341316_mediaitem116341315

Карантин, пов’язаний з COVID-19, змусив Вінницю переглянути умови користування громадським транспортом. У місті відмовилися від послуг кондукторів та запровадили електронну систему оплати.

«Зайців» допомагають ловити сучасні технології.

Розповідаємо, чому місто вирішило відмовитися від кондукторів і як тут тепер користуються громадським транспортом.

Муніципальна картка вінничанина

«Професія кондуктора важка, цілий день на ногах, ситуації також бувають різні. В останні роки кількість людей, які влаштовувалися на роботу постійно зменшувалася, тому вирішили впроваджувати розрахунок за допомогою карток», — розповідає гендиректор «Вінницької транспортної системи» Михайло Луценко.

На роботу кондукторів часто впливав людський фактор, каже він: в годину пік практично нереально обілетити всіх пасажирів, коли вагон заповнений. Безготівкова система в цьому випадку більш ефективна.

«На момент скорочення в нас працювало 186 кондукторів. 50 нам вдалося перепрофілювати на інші посади: хтось перевчився на водія, хтось став контролером, або робітником в інших відділах, частина пішла на пенсію, інші знайшли роботу за межами підприємства», — додає пан Луценко.

Е-квиток у місті отримав назву «муніципальна картка вінничанина». У транспорті встановили спеціальні валідатори, які зчитують інформацію з пластикових проїзних та видають квитанцію про сплату проїзду. Техніку на замовлення міста обладнали спеціалісти чеської компанії Mikroelektronika.

Жорсткі обмеження, пов’язані з короновірусом, навесні прискорили транспортні нововведення для жителів Вінниці. З травня розрахунок за проїзд почали приймати лише в безготівковій формі.

Пасажирам запропонували використовувати е-квиток, безконтактні банківські картки або смартфони, що підтримують технологію NTFS. На цьому закінчилася ера кондукторів.

За і проти

_116343665_mediaitem116343664

Введення безготівкової системи готували протягом двох років, тому це не стало несподіванкою для працівників.

«Проблем з карткою не виникало, а те, що прибрали кондукторів — чудово. Ми живемо в двадцять першому столітті. Це безумовно крок вперед», — каже вінничанка Катерина.

«Я пенсіонерка, тому в мене спрощена картка. Вінничани вже звикли до цієї системи, призвичаїлися, а ось люди, які приїздять з інших міст, потрапляють у незручне становище, тому що не мають чим розрахуватися. Раніше ще можна було купити білет у водіїв, а тепер ні. Не раз спостерігала, як приїжджих часто штрафують контролери», — говорить пані Олена.

Про те, що для приїжджих система незручна, визнають і в самій транспортній компанії, але вказують на альтернативи. У Вінниці оплату також приймають за допомогою SMS та через додаток державного Приват24.

«Загалом система зручна, але інколи виходить з ладу. Буває на кінцевій стоїть по десять трамваїв, в яких не можуть її запустити. Це, звичайно, погано, я вважаю. А для водіїв вона чудова, ніяких грошей, ніяких білетів, всі розраховуються як кому зручно. Приїжджі, які не хочуть купувати багаторазову картку (коштує 60 гривень — Ред.), часто звертаються до інших пасажирів, щоб хтось розрахувався, за них купив квиток та віддають готівкою», — розповідає Тетяна, відповідальна за рух на одному з трамвайних маршрутів.

«Зручно, коли працює. Якщо розраховуватися банківською карткою, то може прийняти оплату з третього разу. За кондукторами не сумую, є ж контролери», — зауважує пасажир Віталій.

У Вінниці проживає близько 370 тисяч людей. Щоденно громадським транспортом користується 140 тисяч пасажирів, з яких більше третини — пільговики.

--

Техніка проти «зайців»

За пасажиропотоком у Вінниці допомагають слідкувати технології. На двох трамваях, двох тролейбусах та двох муніципальних автобусах встановленні пристрої, які рахують кількість людей, що входять та виходять з транспорту. Розробили новинку в місцевій ІТ-компанії.

«Система працює онлайн, дає детальну статистику кількості пасажирів на кожному маршруті та зупинках. У ній використовують методи комп’ютерного зору. У пристрої є процесор, камера та набори датчиків: освітлення, відкриття/закриття дверей, GPS, модуль передачі даних та інше. Далі справа за спеціальними алгоритмами. Похибка в розрахунку становить від 1 до 5%», — розповідає власник компанії Gemicle Марат Хазін.

_116343492_

Власник компанії Gemicle Марат Хазін

Автоматизовані системи для підрахунку пасажирів використовують і в інших містах — зокрема, в Маріуполі встановлено 138 таких приладів, у Львові — 50, в Ужгороді — 15. За словами бізнесмена, вінницьку розробку також використовують на шкільних автобусах в ізраїльському міст Маалє-Адумім, а в 2019 році за її допомогою французька компанія Sistra досліджувала системи громадського транспорту в Тбілісі.

Дані, отримані з приладів, порівнюють зі статистикою розрахунків картками. На тих маршрутах, де виявляють невідповідності, збільшують кількість контролерів, зауважує гендиректор «Вінницької транспортної компанії» Михайло Луценко.

_116343496_mediaitem116343495

Тамара Ящук працювала кондуктором, а коли запровадили електронну систему оплати, перейшла в службу контролю

Вартість одного приладу складає близько 500 євро, тому облаштовувати ними весь міський транспорт поки що не планують — задорого.

Щоденно на маршрут у Вінниці виходять 133 тролейбуси, 74 трамваї та 60 муніципальних автобусів. Транспорт, де технологія вже працює, пускають курсувати різними маршрутами. Це дозволяє мати загальну картину.

«Зайців» менше не стало. Вони ж не знають, що їх рахують. Деякі сідають біля валідаторів, бачать зайшов контроль, бац — приставили картку. Деякі заготовки роблять на SMS і відправляють лише тоді, коли бачать перевіряючих», — розповідає Тамара Ящук, яка раніше працювала кондуктором, а після запровадження електронної системи оплати перейшла в службу контролю.

«Ситуації різні бувають. Інколи штрафуємо, інколи висаджуємо, частіше допомагаємо, коли дійсно бачимо, що людина не може оплатити. А більшість — поскандалили і пішли. Але з новою системою безбілетників більше не стало. Місцеві все ж розраховуються», — додає вона.

Керівник «Вінницької транспортної компанії» Михайло Луценко переконує, що колеги з інших міст цікавляться їхніми нововведеннями. Часто приїздять переймати досвід та поглянути, як громадський транспорт працює без кондукторів.