Інновації та євросертифікати: Як аграріям Вінниччини допомагатимуть ростити збіжжя «на експорт» У Вінниці анонсували створення унікального міжнародного агрокластера «Дністер»

pole

Інновації та євросертифікати: Як аграріям Вінниччини допомагатимуть ростити збіжжя «на експорт»
Агрокластер «Дністер», який створять за гроші Євросоюзу, надасть невеликим аграрним підприємствам Вінниччини та Молдови прикладні механізми для того, щоб вирощувати якісну продукцію, яка буде конкурентноспроможною на європейських ринках. Завдяки кластеру виробники отримають допомогу у налагодженні бізнес-комунікацій, навчатимуться менеджменту, маркетингу, отримають доступ до результатів наукових досліджень, а головне — зможуть сертифікувати свою продукцію за європейськими стандартами.

 

Сертифікат — «перепустка» в Європу

Вітчизняні товаровиробники сільгосппродукції середнього та малого рівня сьогодні можуть тільки мріяти про європейський ринок. Адже, щоб торгувати в Європі, потрібно вирощувати культури високої якості і мати відповідні сертифікати. Сертифікувати сільгосптовари за євростандартами в Україні складно та дорого, як, власне, і виростити продукцію відповідної якості. Тож такі сертифікати дістаються здебільшого великим агрохолдингам, а малі та середні виробники змушені «перебиватись» внутрішнім ринком.

Утім, після створення агрокластеру, у Вінниці на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НАН України відкриється Центр Інноваційного сільського господарства. Де усі аграрії зможуть отримати сертифікати на свою продукцію відповідно до нормативів та вимог ЄС.

 

Для Центру закуплять дороговартісний аналітичний аналізатор амінокислот, який дасть змогу визначати біохімічний склад речовин та якість усіх видів сільгосппродукції. «Аналізатор коштує в межах €80 тисяч, він дозволить проводити весь перелік необхідних аналізів для сертифікації європейського зразка. Але навіть без виходу на європейський ринок він дозволить виробникам бути більш ефективними і аналізувати як продукцію, так і корма», — каже один з менеджерів проекту «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства» Андрій Кавунець.

Саме в рамках проекту, який адмініструє Андрій Кавунець з командою Єврорегіону «Дністер» та молдавськими партнерами ГО «Кутезаторул», і буде створено агрокластер. Для реалізації транскордонного проекту Євросоюз виділив близько €260 тисяч, ще понад €30 тисяч — власні кошти організацій.

Інновації в сільському господарстві

Учасники агрокластеру матимуть доступ до результатів наукових досліджень. Зокрема, в рамках проекту буде проаналізовано ринок сільського господарства і сформовано базу даних сільгоспвиробників, їхні можливості, потужності та проблеми.

Також виробники, що долучаться до кластеру, отримають наукові рекомендації щодо вирощування продукції в сучасних умовах змін клімату, що на сьогодні є одним з найбільших викликів для вітчизняного агробізнесу.

За словами директора Інституту кормів та сільського господарства Поділля НАН України Олександра Корнійчука, Вінниччина географічно знаходиться в зручному місці, має помірний клімат, однак суттєві зміни кліматичних умов, що мають місце в останні роки, все-таки змушують сільгоспвиробників відмовлятися від традиційного землеробства. «В середньому температура підвищилась на 1,5 С°. Протягом періоду у 3 із 5 років ми спостерігаємо засухи», — пояснює Олександр Корнійчук.

Часто, зіштовхнувшись з цією проблемою, українські аграрії змушені переходити на вирощування більш ринково-вигідних культур. Утім, за словами науковця Василя Петриченка, є й більш ефективні методи виходу із «кліматичних обставин», та, на жаль, з багатьох причин далеко не всі фермери мають доступ до актуальної інформації. «Від півтора-двох десятків культур, які є для нас традиційними у землеробстві, перейшли до ринково-орієнтованих культур — соняшник, соя, та інші. Але в умовах змін клімату є місце і для «нішевих» культур, які користуються попитом за межами ринку України. Наприклад нут, сочевиця, тощо. Тим більше, що вітчизняні сортові ресурси мають високі адаптивні можливості і абсолютно нічим не відрізняються від пропонованих іноземними компаніями. Але про це повинні знати товаровиробники», — каже науковець.

Перший міжнародний кластер має всі шанси стати платформою, де й відбуватиметься фахова комунікація малих і середніх виробників з науковцями, органами влади, потенційними партнерами. За задумом аплікантів проекту, в результаті роботи кластеру та комплексу інших запланованих заходів, можна буде говорити про практичний рух сільського господарства Вінниччини до інноваційності, органічності та європейського рівня.

Додамо, що термін реалізації проекту до кінця листопада 2018 року, утім кластер та центр сертифікації працюватимуть безстроково і після його завершення.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована