Британський політолог презентував у Вінниці свою книгу «Війна Путіна проти України». Що пише про нас науковець

kniga

У Вінниці британський політолог українського походження Тарас Кузьо 4 квітня презентував свою книгу «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет».

«Почав писати книжку в 2013 році. Випадково саме в той час почався Євромайдан, потім Крим і Донбас… Книга планувалась менш об’ємною, ніж вийшло, бо багато було про що писати. На Заході на той час мало знали про гібридну війну, Донбас і Крим, що саме відбулось. Тоді я об’їхав східну і Південну Україну і разів п’ять бував в АТО з волонтерками. Я ніколи не був солдатом, в Британії немає призову. Вперше був з солдатами тут…», — пригадує автор процес написання книги і додає, що не розуміє, чому не всі кандидати в Президенти України не були в АТО.

«Ви всі не існуєте. Ваша країна не існує, українці це «фейк-ньюз»

В своїй книзі Тарас Кузьо пояснює, чому в Україні почалась віна, хоча науковці розглядають і більш ширші аспекти.

«Я вважаю, що причина війни в Україні, це питання національної ідентичності. «Ви всі не існуєте. Ваша країна не існує, українці це «фейк-ньюз», — так думають в Москві. Якби так не думали б, не було б війни. Путін не раз казав, що українці і росіяни – один народ. Він постійно наголошує, що Україна це штучна держава», — каже автор і додає, що причиною війни є те, що Росія не визнає українців окремим народом, вважає, що Україна – частина російської території і не має права самостійно вибирати, хоче в Європу, чи ні.

«Російський шовінізм існує більше 100 років. Було краще в радянські часи, коли Україна мала своє представництво в ООН, але сьогодні, коли при владі Владімір Путін, відбулось повернення у дорадянські сприйняття: «українці, білоруси, росіяни – всі русскі», — відмічає Кузьо.

Книга складається з кількох розділів – сприйняття українців росіянами, про антисемітизм та історія Партії Регіонів.

«В першій частині книги – бекграунд. Тут аналізується російська думка, думки політологів, експертів щодо України. Історія-українофобія – те що відбувається на російському телебаченні і в медіа, де використовуються брутальні слова, такі як «хохли». Це не тільки Путін придумав. Почалось все в 30-х роках під час голодомору. Я, як людина в діаспорі, пам’ятаю, як нас називали нацистами, агентами ЦРУ. Це відновилось за останні 20 років. Частина книги присвячена питанням антисемітизму, який відбувається в ДНР, ЛНР, Криму, Росії. Ніби то Україною керують західні українські фашисти, які прийшли до влади під час Євромайдану і з ними співпрацюють олігархи, які в переважній більшості євреї… Також в книзі є історія Партії Регіонів, як вона виникла з 90-х років, як вони були пов’язані з криміналітетом на Донбасі.

Друга частина книги про те, що відбулось в 2014 році та пізніше: про російську військову агресію, анексію Криму, гібридну війну. Знову, Путін тут нічого не придумав, радянський союз робив подібні гібридні війни давно в Африці, Південній Америці.

Остання частина – як війна впливала на національні ідентичності в Україні. В історії людства завжди, коли є кровопролиття, війна конфлікт, відбувається прискорення творення нації. Це відбулось в Україні останні 5 років», — розповідає автор.

«Мій батько народився в Самборі, ні разу не пам’ятаю, щоб він казав що ми братні народи. Це придумав Сталін, після голодомору. Мовляв росіяни і українці разом народились в Київській Русі і завжди хотіли разом жити, а хто проти – зрадники. Коли відбулись події 2014 року, для людей які в це вірили, то була повна зрада, бо брати не крадуть твою хату, брати не вбивають твою маму, не ґвалтують твою дочку. Це був повний шок якраз для людей які живуть в південній і східній Україні. Вони мусили вибирати, чи вони за Україну, чи за «русскій мір». Якби тоді вони не підтримали Україну, не знаю, чи Україна існувала б», — розповідає політолог.

За словами Тараса Кузьо, росіяни не розуміють Україну та не розуміють, як російськомовні українці можуть бути патріотами своєї держави. Це і стало причиною програшу, коли їм не вдалось захопити Одесу і Харків.

«Загалом під час війни загинуло близько 30 тисяч людей, але при цьому Путін втратив Україну. Навіть якщо Зеленський прийде до влади, нічого не зміниться. Бо не можна повернутись до часів які були до конфлікту», — говорить автор та поступово переходить до питань політики.

«Ваші кандидати здебільшого вам брешуть. Тимошенко, Гриценко, Зеленський…, вони не можуть зупинити війну. Бо єдиний спосіб її зупинити війну – здатись. Іншого способу немає. Опитування показує, що 15% українців готові на це, але 75% українців не готові на компроміси Путіна. Він вимагає визнати ДНР/ЛНР і закріпити спеціальний статус в Конституції. По друге, вимагає, щоб Україна стала федеральною, де ДНР/ЛНР матимуть право вето на те що приймається в Києві. Очевидна російська сфера впливу. Путін не розуміє питань компромісу: або так, або ніяк», — говорить Тарас Кузьо.

Як політолог Тарас Кузьо говорить, що навіть коли Путін перестане бути Президентом РФ, погляди в Росії щодо України не зміняться.

«Цього тижня в Росії опублікували результати опитування про Крим. 80% росіян вважають, те що робилось в Криму – правильно. Російська опозиція також підтримує анексію Криму. Це означає, що для українців важливо, хто буде головнокомандувачем, бо війна може бути надовго. Але один з позитивних наслідків конфлікту є те, що Україна вперше в історії має армію. Тут можна запитати волонтерів і порівняти армію в 2014 році і зараз», — каже Тарас Кузьо.

Під час презентації книжки говорили про політику в Україні про вибори і дебати. За словами політолога, більшість кандидатів, які балотувались на пост Президента забули, що в Україні Парламентсько – Президентська форма правління і в глави держави є чіткі повноваження. Президент представляє країну на міжнародному рівні і є Головнокомандувачем збройних сил, а розвиток економіки – пріоритет Уряду. Також нагадав, що коли при Ющенку прем’єром була Тимошенко, то за країну було соромно через публічні сварки на міжнародному рівні.

Для довідки.

Тарас Кузьо — науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин (ЦТВ) Школи фундаментальних міжнародних досліджень (ШФМД) при Університеті Джонса Гопкінса. Старший науковий співробітник Кафедри українознавства Торонтського університету.

Протягом 2010-2012 рр. він написав книгу «Ukraine. A Contemporary History» (готується до друку у видавництві «University of Toronto Press»), будучи запрошеним старшим науковим співробітником Центра славістичних досліджень Хоккайдоського університету в Японії та запрошеним старшим науковим співробітником ЦТВ ШФМД при Університеті Джонса Гопкінса у Вашингтоні, США.

Він також був запрошеним професором в Інституті європейських, російських і євразійських досліджень при Школі міжнародних справ ім. Елліотта Університету Джорджа Вашингтона і старшим науковим співробітником в Центрі російських і східноєвропейських досліджень при Бірмінгемському університеті. Тарас Кузьо був політичним консультантом американського, канадського та японського урядів, а також юридичним і бізнесовим консультантом з юридичних і економічних питань.

Він є автором і редактором 14 книг, в тому числі «Open Ukraine. Changing Course towards a European Future Democratic Revolution in Ukraine» (2011 р.), «From Kuchmagate to Orange Revolution» (2009 р.) і «Theoretical and Comparative Perspectives on Nationalism» (2007 р.). Він також є автором 5 аналітичних монографій, в тому числі «The Crimea: Europe’s Next Flashpoint?» (2010 р.) та «EU and Ukraine: a turning point in 2004?» (2003 р.), 25 розділів у книгах і 75 наукових статей з питань посткомуністичної та української політики, націоналізму і європейської безпеки. Він був гостьовим редактором 6 спеціальних випусків «Communist and Post-Communist Studies», «Problems of Post-Communism», «East European Politics and Society», «Nationalities Papers» і «Journal of Communist Studies and Transition Politics». Він написав багато статей академічного та публіцистичного спрямування на тематику сучасної української та посткомуністичної політики і міжнародних відносин.

Тарас Кузьо отримав ступінь бакалавра з економіки в Сассекському університеті, магістра з радянських і східноєвропейських студій в Лондонському університеті та ступінь PhD з політології в Бірмінгемському університеті в Англії. Він закінчив постдокторантуру в Єльському університеті.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована